Метод заміщаючого онтогенезу (МЗО)

Історія людства налічує кілька тисячоліть, протягом яких змінювалися традиції, закони, прагнення його представників. Деякі цінності збереглися незмінними до нинішніх днів. Одна з таких «вічних цінностей» - наші діти. Діти - основа існування будь-якого суспільства, його майбутнє. І те, яким буде це майбутнє, залежить від того, що ми закладемо в наших дітей сьогодні. Тому суспільство завжди піклувалося про своє потомство, і більшість батьків докладає максимальних зусиль для розвитку здібностей своєї дитини. З цією метою вони звертаються до науки психології, читають літературу або користуються послугами фахівців. Психологія - наука, яка створилась не сьогодні. У неї є свої відкриття і досягнення, вона користується методами, що підтвердили свою валідність як ефективні інструменти десятиліття назад. І одна з її галузей, що займається закономірностями розвитку і вивчає дитячий вік, користується чималим авторитетом. Однак сьогодні фахівці, що працюють з дітьми, стикаються з такими відхиленнями в їх розвитку, впоратися з якими, використовуючи відомі, добре зарекомендовані способи, вдається лише частково. Це відбувається тому, що існуючі методи створювались і апробовувались більше 20 років тому, відповідаючи потребам існуючого тоді суспільства, орієнтуючись на умови, в яких виховувались попередні покоління. Сьогодні соціальні умови дитинства зазнали значних зміни. Сучасні діти отримують інший досвід і піддаються абсолютно іншим впливам. Змінилась не тільки соціальна ситуація, але і екологія, що не може не впливати на процеси народження і розвитку дитини.

   При цьому біологічні, закладені природою закони розвитку, залишилися незмінними. І часто соціальна ситуація, в якій росте дитина, не цілком враховує ці закони.

   Носієм, центром нашої поведінки і сприйняття світу є мозок. Процеси, що  протікають в ньому,  закони, згідно з якими він функціонує, детермінують можливості і якість нашого розвитку. Якщо ми бачимо в онтогенезі дитини будь-які відхилення, потрібно розуміти, що це наслідок дисфункції або несформованості мозкового субстрату, або результат недостатньої затребуваності ззовні включення зон мозку, що забезпечують повноцінну роботу відстаючих функцій. В умовах сучасного життя, як правило, ці дві причини злиті в єдине ціле і лежать в основі так званого «відхилення розвитку».

   Для успішної адаптації дитини до навколишнього світу необхідне дотримання трьох умов: 
1. Достатня готовність мозкового субстрату;

2. Збагачене зовнішнє середовище, що здатне задовольнити всі пізнавальні потреби дитини і запропонувати їй нові можливості розвитку;

3. І, нарешті, активна взаємодія з дорослими, що сприяє оволодінню мовленням і включенню дитини в систему соціальних відносин.        Аналізуючи сьогоднішню ситуацію з точки зору наявності перелічених умов, можна зрозуміти, що, на жаль, вони  якісно не дотримуються. В такій екологічній ситуації, змінених соціальних умовах, сьогодні значно почастішали ускладнення при вагітності і пологах, які, в свою чергу, визначають несформованість і дефицитарность різних зон мозку.

   Соціальна дійсність також зазнала вирішальних змін. Спосіб життя, який ведуть сучасні діти, не цілком задовольняє потреби психічного розвитку. Сценарій нормального онтогенезу зазнає значних змін, збіднюється. Таким чином, «збіднення навколишнього середовища накладається на деформацію церебральних і соматичних механізмів розвитку» (А. В. Семенович).

   Як наслідок, ми можемо спостерігати недосконалості в діяльності наших дітей. Завдання, з якими, відповідно до норми, вони повинні справлятися, викликають у них труднощі. Іншими словами, в дитячій популяції відзначається накопичення патологічної і препатологічної симптоматики, перед якою фахівці, що озброєні традиційними методами корекції, все частіше виявляються безсилі. Корекційний вплив спрацьовує лише частково, послаблюючи прояв симптомів, але не приводить до їх усунення. Чому ж настільки добре зарекомендовані методи сьогодні виявляється малопродуктивними?

   Справа в тому, що вони спрямовані на сам симптом і мало враховують природу його виникнення. Наприклад, якщо у дитини ослаблена пам'ять, то, швидше за все, її будуть «тренувати», пропонуючи різні завдання на запам'ятовування. Але ж часто порушення пам'яті є лише найбільш помітною верхівкою айсберга, наслідком недосконалої роботи певних зон мозку, які були збіднені ще в пубертатному стані, а потім мало затребувані ззовні в ранньому онтогенезі.

   Як вже говорилося вище, успішність розвитку мозку обумовлює успішність нашої діяльності. Мозок - складова одиниця нашого тіла, а, значить, як і тіло, розвивається через рух. Саме рухова активність стимулює роботу зон мозку, що відповідають за окремий руховий акт. Наш психічний розвиток підпорядкованіий генетично закладеним законам, згідно з якими він має пройти ряд етапів. На жаль, в силу перерахованих причин, сьогодні багато етапів пропускаються дітьми або протікають неправильно. Як наслідок, батьки і вчителі спостерігають в картині дитячого розвитку симптоми, які свідчать про труднощі психічного розвитку і мало піддаються прямому впливу.

  У зв'язку з цим, в рамках дитячої нейропсихології - науки, що вивчає зв'язок мозку і психічних процесів, - в період 1990-1997 рр. був створений метод заміщаючого онтогенезу, орієнтований не на сам симптом, а на причину його появи. В якості базового тут виступає принцип співвіднесення актуального психологічного статусу дитини з основними етапами формування мозкової організації психічних процесів і подальшим ретроспективним відтворенням тих ділянок його онтогенезу, які з тих чи інших причин не були повністю освоєні. Автор цього методу, Анна Володимирівна Семенович, відомий нейропсихолог, професор МГППУ, має колосальний досвід вивчення базових закономірностей і принципів нейропсихологичного аналізу психічної діяльності людини в ранньому онтогенезі.

   За допомогою методу заміщаючого онтогенезу можна стабілізувати і скоординувати роботу окремих зон мозку, вибудувати різноспрямовані мозкові зв'язки, що забезпечуть його роботу як єдиної системи. Ці завдання вирішуються через систему спеціально підібраних вправ, орієнтованих на оптимізацію роботи сенсомоторного, базового рівня, що є фундаментом вищих когнітивних функцій. Драматургія корекційного процесу розгортається відповідно до природних етапаів онтогенезу, допомагаючи дитині заповнити прогалини її розвитку.

   При достатній працьовитості, що забезпечує регулярність занять, метод заміщаючого онтогенезу дає вражаючі результати. За його допомогою створюється міцний каркас, фундамент психічної діяльності, спираючись на який, вищі психічні функції реалізуються більш гармонійно. Як наслідок, симптоми, що свідчать про неблагополуччя розвитку дитина, або зникають, або успішно коригуються за допомогою спрямованих на них методів.

 Нейропсихологічний підхід добре зарекомендував себе в логопедичній роботі. Труднощі оволодіння грамотною письмовим мовленням і інші проблеми в навчанні дітей з точки зору нейропсихології тісно пов'язані з проблемами сучасної логопедії. Використання нейропсихологічного підходу в логопедичній роботі допомагає впоратися з наявними порушеннями у дітей, труднощами у навчанні, сприяє зміцненню їх психо-соматичного здоров'я.

   Останнім часом в логопедичної практиці все більше зустрічаються діти, які мають проблеми в засвоєнні шкільної програми. Це діти не тільки з порушенням мовлення, але й інших психічних функцій, які насилу піддаються корекції. Труднощі оволодіння читанням і письмом, що виникають не через дитячої лінощі, а через нейропсихологічні особливості розвитку сучасних дітей, можуть залишитися і в дорослому житті. Як же допомогти таким дітям?

   І тут на допомогу приходить нейропсихологія, яка дозволяє виявити причини цих порушень і спробувати вибудувати той ланцюжок розірваних зв'язків, міжсистемних взаємодій і сформувати базові функції для навчання читанню та письму, до яких відносяться: готовність до переробки слухової, зорової, зорово-просторової, кінетичної інформації; зрілість серійної організації рухів і дій; рівень формування програмування і контролю довільних дій. Труднощі навчання школярів викликані слабкістю ВПФ (Вищі Психічних Функції) або їх компонентів. Це характеризується швидким стомленням, неможливістю стежити за поясненнями вчителя, дефіцит уваги, труднощі перемикання, відсутність самоорганізації.

   В результаті порушення функцій програмування і контролю діяльності в письмових роботах спостерігаються помилки, зумовлені порушенням мовленнєвого аналізу і синтезу. А порушення в розвитку функцій переробки слухової, зорової, зорово-просторової, кінетичної інформації сприяє виникненню артикуляційно-акустичних, акустичних, оптичних помилок. Корекційно-розвиваюча робота, що має нейропсихологічну спрямованість, має три напрямки:

1.Формування базових основ, передумови пізнавальних функції.

2.Розвиток і відновлення міжпівкульних взаємодій.

3.Розвиток і корекція пізнавальних функцій і її компонентів.

   В даний час провідним методом корекційно-розвиваючої роботи стає метод заміщаючого онтогенезу (Семенович, Архипов, 1995; Архипов, Гатіна, Семенович, 1997; Семенович, 2000, 2002, 2004; .. Семенович, Воробйова, Сафронова та ін, 2001 р). Суть даного підходу полягає в тому, що вплив на сенсомоторний рівень з урахуванням загальних закономірностей онтогенезу викликає активізацію розвитку всіх вищих психічних функцій (ВПФ). (Семенович А.В.) Такий корекційний вплив веде до формування єдиної функціональної системи мозку і забезпечує повноцінний розвиток особистості дитини і приносить стійкий результат корекційної роботи. Для стимуляції інтелектуального розвитку можливе застосування кінезіологічних вправ, що дозволяють активізувати міжпівкульну взаємодію і синхронізувати роботу півкуль мозку (А.В.Семеновіч, 2002р., А.Л.Сіротюк, 2003р. та ін.) Використання нейропсихологічних методів і прийомів сприяє подоланню і корекції наявних у дітей порушень: мовленнєвих, рухових, інтелектуальних, поведінкові розлади та сприяє створенню бази для успішного подолання психомовленнєвих порушень, дає можливість логопеду більш якісно проводити свою роботу.

Пропонується приклад логопедичного заняття з учнями першого класу на тему "Диференціація на письмі букв Т і Д" з використанням елементів нейропсихологичної методики корекції сенсомоторного рівня мовлення.

      Мета заняття: навчити дітей не плутати написання літер "т" і "д" на рівні слів і речень.

Завдання.

освітні

- навчання диференціації на письмі графічних знаків "т" і "д";

- вдосконалення досвіду складового аналізу слів;

- закріплення досвіду складання речень;

- формування вміння аналізувати речення і складати його схему;

виховні:

- виховання культури письма;

- виховання уваги до слова;

Розвиваючі:

- розвиток зорового гнозису;

- розвиток координації та плавності рухів;

- вдосконалення графо-моторних навичок;

- розвиток навичок саморелаксаціі і самоконтролю.

Хід заняття

I. Організаційний момент.

Розминка за програмою Т. Н. Ланіної "Дельфіни"

Розминка взята з книги А. В. Семенович "Нейропсихічна корекція в дитячому віці". Вправи виконуються стоячи, 4-6 разів кожне; з промовлянням відповідних рухів:

- "Яблучко по блюдечку покотилося". Обертання головою по колу (за годинниковою стрілкою і навпаки).

- "Гойдалки". Нахили голови вперед-назад, як ніби голова на гойдалках гойдається (кач-кач).

- "Годинник" Нахили голови вліво-вправо, як ніби годинник цокає (тік-так).

- "Плечі стрибають". Руки вільно висять уздовж тіла. Синхронно піднімаємо і опускаємо плечі вгору-вниз, як ніби вони стрибають: (стриб-скок).

- "Млин". Синхронне обертання прямих рук вперед і назад (у-уу полетіли).

- "Чахлик". Розвести руки в сторони, горизонтально підлозі, зігнути їх в ліктях і максимально вільно поворушити ними ( "як ніби Чахлик кістками трясе").

- "Ручки звалили". Підняти прямі руки вгору і з усієї сили обрушити їх вниз ( "бах!"), Тобто скинути напругу. Потім потягнутися за правоїюі за лівою рукою.

- "Каруселі та гойдалки". Руки на поясі. Обертання тулуба по колу спочатку в одну сторону, потім в іншу. Нахили тулуба вперед-назад, потім - вліво-вправо.

II. Основна частина.

2.1.Форміування навички впізнавання літер "т" і "д"

Логопед нагадує дітям, з яких елементів складаються літери "т" і "д", пише їх на дошці, далі йдуть завдання:

- знайдіть на цьому малюнку букви "т" і "д" (в різних ракурсах) і обведіть їх:

2.2. Розрізнення літер“т” і“д” в складах

- запишіть під диктовку склади: ту, ут, то, до, та, да, , ют, ят,  ди, ти

- підкресли букву "т" однією рискою, а букву "д" двома рисками;

- згадай слова зі звукосполученнями: та, да, ту, ду, уд, ут. Відплескати ці слова, записати їх у зошит і розділіти на склади.

2.3. Формування складового аналізу слів.

Логопед просить дітей з даного переліку слів на слух вибрати ті, в яких зустрічається склад:

- та: танк, танок, дача, тарілка, подарунок ...

- до: дочка, точка, дошка, каток ...

- ду: дудка, дуб, турист, туман ...

Правильні варіанти діти записують в зошит і підкреслюють букву "т" однією рискою, а "д" - двома.

2.4. Динамічна пауза "Дельфіни" (автор Ланіна Т.Н.)

Розповідь   педагога	Дії   дитини
Море грає,  хвиля йде , на зустріч їй інша хвиля	Робимо хвилю спочатку правою рукою, потім лівою (по 3 рази)
Пливуть два дельфини	Дві руки виконують хвилі вперед
Один пірнув, інший виринув (4 рази)	По черзі робимо хвилю вперед то лівою, то правою рукою
За ними пливуть два маленькі дельфінчика	Виконуємо хвилі кистями рук
Один пірнув, інший виринув (4 рази)	По черзі робимо хвилю вперед то лівою, то правою рукою
Припливли рибки	Проводимо руками спочатку зліва направо, потім справа наліво згинаючи долоні (лікті зігнуті)
Рибки стали размовляти	Рухаємо руками губки то вправо вліво, то вгору вниз
По дну морському повзуть краби	Переплітаються пальці рук, починаючи з вказівного і рухаємо "клешнями" справа наліво
З дна морського піднімаються медузи	Згинаючи фаланги пальців, виконуємо рухи руками знизу вгору (ручки як би стрибають)
Море весело грає	Виконуємо руками хвилі назустріч один одному

2.5. Формування зорового аналізу слів.

Дітям пропонується закреслити зайву букву і прочитати слова:

Татдо, дторога, тдітдусь, дтурист, тдуб, дідт, тделефон

2.6. Розрізнення літер "т" і "д" в словах.

Дітям пропонуються індивідуальні картки зі словами:

... айна, ... аксі, ... абун, ... уман, ... ополя, моло ... ок, хала ..., сала ..., ... им, во ... а, гу ... ок, по ... душка ...

Учням потрібно вставити пропущені букви і прочитати отримані слова.

Потім логопед просить кожну дитину скласти речення з будь-яким словом з його картки на вибір, записати його і скласти схему отриманого реченняї.

2.7. Формування навичок мовного аналізу на рівні речення.

Дітям потрібно скласти з даних слів речення, вживаючи слова в потрібній формі. Записати отримані речення в зошит і підкреслити в них букву "т" однією рискою, а букву "д" двома рисками.

Антон, книга, про, читати, квіти.

Вчити, батько, Артем, рахувати.

Далі на дошці пропонується правильний варіант написання реченнь, діти міняються зошитами і перевіряють один одного.

III. Заключна частина заняття - самомасаж (взято з книги А. В. Семенович "Нейропсихологическая корекція в дитячому віці")

- Сильно потерти (розтерти) долоні і кожен палець рук.

- Обома руками активно помасажувати:

• лоб від центру до коріння волосся; подушечки брів від носа до скронь;

• області перед і за вухами, вуха вниз і вгору;

• крила носа від заснування до перенісся і назад, покрутити кінчик носа;

• шию від заснування до коренів волосся на потилиці.

- вправа "Мавпа розчісується": права рука масажує пальцями голову від лівої скроні до правого боку потилиці і назад. Потім ліва рука - від правої скроні до лівої сторони потилиці.

- закрити очі, прикрити їх руками і, розслабивши шию, посидіти 10-20 секунд, потім відкрити очі і швидко моргнути.

Вправа" Будиночок ". Скласти пальці "будиночком" перед грудьми і натискати один на одного спочатку обома кистями, потім кожною парою пальців.

IV. Домашнє завдання.

4.1. Обведіть букву "т" зеленим кольором, а букву "д "синім:

4.2. Поширте реченняї:

Таксист їде ......

Дідусь подарував ......

Тато читає ......